Розрубувати — Фразеологічний словник української мови

Розрубувати / розрубати вузол (вузли) чого і без додатка. Швидко розв'язувати що-небудь складне, заплутане.

  • Коцюбинський вирішив розрубати вузол одним махом (Сміл.).
  • Зі сторінок наших книг майже зовсім зник герой — надлюдина, який з легкістю надзвичайною розрубував усі вузли найскладніших протиріч (Літ. Укр.).

Розрубувати / розрубати гордіїв вузол. Просто, рішуче, сміливо розв'язувати складне питання.

  • Тільки одне, тільки прихід Аркадія міг нарешті розрубати оцей гордіїв вузол, та й після його приходу поведінка Валерії всім могла б видатися підозрілою (Собко).
  • Мстислав зарікався більше не стрічатися з Настею, не морочити ні себе, ні її, раз і назавжди розрубати для них обох цей незручний гордіїв вузол (Логв.).

Рубати гордіїв (тимофіїв) вузол.

  • Іде [Маріка], рвучи ногами, нікуди не дивиться. Що за комбінація,— не можу догадатися. Але молодиці проворливіші від мене і гордіїв, чи Тимофіїв, вузол рубають влучними словами. Показалося все дуже просто (Хотк.).