Розрядити — Фразеологічний словник української мови

Розрядити атмосферу. Зняти або послабити напруження; змінити становище на краще.

  • Сев зрозумів, що треба розрядити атмосферу. Він голосно засміявся, дістав з коробки два сірники, зломив у одного сірку і махнув рукою в повітрі.— Тепер тягніть,— звернувся він до Тайок (Ю. Янов.).
  • Сварливу, затхлу атмосферу першою розрядила моя добренька рідненька матуся (Ковінька).