На розсуд чий, кого. Згідно з рішенням.
- Ляховський схилив голову, віддаючи свою пропозицію на шефів розсуд (Шовк.).
- Терміново треба хлопцям доручити розповсюдження [листівок]. Одну наклеїти на майдані. Одну — на твій розсуд (Ю. Янов.).
- Він тримався самовпевнено, все робив на свій розсуд і терпіти не міг ніякої критики (Минко).
- Добре працюєш, маєш від табірного начальника подвійну пайку хліба, і твоє право — розпоряджатися нею на власний розсуд (Гончар).
- Треба забути (Кутузову) про листи царя, про недовіру, що оточує в головному штабі армії, а діяти за власним розсудом, щоб малою кров'ю, без баталій виграти перемогу (Кочура).
Розсуд в інших словниках
| Розсуд — Великий тлумачний словник сучасної української мови |