Розчистити — Фразеологічний словник української мови

Розчистити під горіх кого. Сильно вилаяти, покритикувати кого-небудь.

  • Він говорив відразу по двох телефонах, з кимсь лаявся, комусь дорікав і дивився на Василя з викликом, готовий щомиті спалахнути і розчистити інженера під горіх (Загреб.).

Розчистити шлях (путь) кому. Створювати сприятливі умови для успіху кого-небудь.

  • Хабарів давати він не збирається,— за це судять, він зуміє інакше розчистити путь своїй медалістці: закутий в лати своїх заслуг, тараном піде вперед, залучить на підмогу впливові свої знайомства (Гончар).

Роз'ятрити: роз'ятрити рану; ~ серце див. ятрити.

Роз'ятрювати: роз'ятрювати рану; роз'ятрювати серце див. ятрити.