Розібрати ніч [по шматках]. Наставати ранку.
- — де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона.— Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся... (Іщук)
- Коли місяць переплив через середину неба, Юрій Дзвонар,., вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому летіти? (Стельмах)
Розібрати по кісточках див. перебирати.
Розібрати смак чого. Відчувати повною мірою що-небудь.
- Він добре розібрав смак провідницького життя (Коцюб.).