Рішитися — Фразеологічний словник української мови

Рішитися життя див. рішатися.

Рішитися (позбутися) розуму (ума, глузду). Втратити здатність нормально мислити, діяти і т. ін.

  • Всі так ізвикли [звикли] бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, почувшися [почувши], що він має одружитися..— От, на старість розуму рішився! (Гр.)
  • Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Вовчок)
  • Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дн. Чайка)
  • От вернувся [художник] , відчинив лиш двері І — остовпів!.. На полотні якісь химери, Строкаті кола, плями... Наче хто топтавсь [по картині].. Художник глузду не позбувся трохи (Косматенко)

Синоніми: стратитися розуму; з глузду з'їхати; позбутися клепки.