Свердлити — Фразеологічний словник української мови

Свердлити (посвердлити) очима (поглядом) кого, що. Пильно, пронизливо дивитися на кого-, що-небудь.

  • Чарнецький наморщив лоба і очима, повними ненависті, свердлив козаків (Панч).
  • Вона сама того не помічаючи, стає в театральну позу і аж свердлить чоловіка очима (Стельмах).
  • За Юлькою стежить швець Раздорин, і, коли повертається вона до своєї кімнати, свердлить очима її струнку постать (Шиян).
  • Дивиться [Федір] на Реву, а той свердлить його поглядом (Мушк.).
  • Посвердливши якусь хвилину Васька очима, я мовчки схилився над столом (Збан).