Свічки — Фразеологічний словник української мови

Свічки (сто свічок) в очах засвічуються (стають) / засвітилися [засвітилося, стали], перев. у кого. У кого-небудь від сильного удару або болю з'являється зорове відчуття мерехтіння, ряботіння.

  • В очах Андрія засвічуються блискучі жовті й червоні свічки, він чує якийсь гострий, неможливий біль у голові (Мик.).
  • — Я тебе зараз як пошаную по бузі, то аж свічки в очах стануть! Чо-сь вилупила на мене бульки? (Вільде).
  • — Ну й вперіщила, Фросинко, мене халявою!.. Віник я ще стерпів... А халявою як втяла, єй-бо, в очах свічки стали (Бабляк).
  • Тієї ж хвилини переразливо свиснув дріт, ів Матвійових очах сто свічок засвітилось (Ірчан).

Свічки сукати див. сукати

Хоч ~ ліпи див. ліпи.