Сирота — Фразеологічний словник української мови

Казанська сирота, розм., зневажл. Той, хто вдає з себе скривдженого, ображеного, нещасного з метою викликати до себе жалість, співчуття.

  • Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (Гончар).