Скажений — Фразеологічний словник української мови

Скажений собака див. собака.

Як (мов, ніби і т. ін.) скажений.

  • Втрачаючи самовладання або не стримуючись у гніві; несамовито, нестямно. Бонковський, мов скажений, повернув коня назад і прискакав у Вільшаницю (Н.-Лев.);
  • Хоч стріляй, хоч рубай, лізуть [низовики], наче скажені (П. Куліш).

1. Дуже сильно, інтенсивно. Ріка шуміла під кладкою, мов скажена (Фр.); Віз підскакує, як скажений; колеса стрибають по камінні (Н.-Лев.); Мотор заревів, як скажений, машина рвонула з місця повним ходом (Перв.).