Скажи (скажіть) на милість (божу (Бога)). Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т. ін.
- «Слухай, Демиде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як знаєш? — здивувався Бульба.— Ти хочеш погуляти з запорожцями.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався?» (Довж.).
- «Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! скажіть на милість! Як же він робить свою роботу?» (Коцюб.).
- «Ну, чого мене, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж?» (Вишня).