Скло — Фразеологічний словник української мови

Як скло. Бездоганний у моральному відношенні.

  • Було п'є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Кв.-Осн.).
  • [Данчєнко:] Звикли люде [люди], що раз у раз гроші громадські тягано, ну й тут думали, що так. А потім роздивилися, та й нічого... І знов я тепер стою перед громадою чистий, як скло (Гр.).