Доводити до скону див. доводити.
До [самого] скону. Назавжди, навіки. На це почуття можна було покластися, вірячи, що воно— до скону (Голов.);
- Завжди.— Бандерівські недобитки вирішили нас налякати, підкинули нам листівки. Дамо їм відповідь, всім колективом скажемо таке слово, від якого б їм до самого скону в носі крутило (М. Ю. Тарн.).
До скону віків, рідко. Назавжди, навіки. Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь! [Л. Укр.].