В супоню скрутило кого. Хто-небудь смертельно захворів.
- Лежить Грицько, обдувся, як барило... От і догрався! Сюди, туди, верть-круть, А тут Грицька в супоню і скрутило! (Г.-Арт.).
Щоб мене скрутило. Уживається як клятва, запевнення в правдивості чого-небудь.
- — Щоб мене скрутило, щоб у мене очі полускались, щоб мені крізь землю провалитись... як тому правда, що Хівря набрехала вам.— Так клялась Явдоха, аж Хіврі страшно стало (Григ.).
Язик у петлю скрутило кому. Хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості іт. ін.
- А ти хвостом не крути. Як Оксена не було — до гурту підпрягався, а побачив — зараз тобі язик у петлю скрутило (Тют.).