Скріпити дух див. скріпляти.
Скріпити серце. Затамувати почуття гіркоти, незадоволення; стримати гнів, обурення тощо.
- Здригнув [Наум] увесь, скріпив серце, а сльози знай глита (Кв.-Осн.).
- Антін Глущук, скріпивши серце, ходить, як неприкаяний. Душить його злість (Чорн.).