Скінчити — Фразеологічний словник української мови

Скінчити дні (життя, шлях — т. ін.). Померти.

  • Як скінчу життя, Щоб не чути більше образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (Граб.).
  • Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Л. Укр.).

Скінчити свою пісню. Перестати займатися якою-небудь діяльністю через старість, хворобу і т. ін.

  • Усім він казав, що вже скінчив свою пісню — став старим, хворобливим, не має сил працювати.