Слуга — Фразеологічний словник української мови

Божий (господній, христовий) слуга, заст. Представник духовенства.

  • [Гаврило:] Ідіть у фортецю і не забувайте, що сказав вам смиренний божий слуга, полковник дяк Гаврило (Корн.).
  • [Матушка гуменя:] Жду я від неї вірної господньої слуги, справної черниці (Мирний).
  • [Єпископ:] В такому стані взять його не можу [до диякона]. Беру тебе, слуго христовий (Л. Укр.).

Ваш (твій) покірний слуга. Усталена форма ввічливого закінчення листа.

  • З пошаною зостаюсь ваш покірний слуга (Драг.).