Слухати — Фразеологічний словник української мови

Слухати (вислуховувати) лекції (лекцію). Сприймати чиїсь повчання, наставлення.

  • Набридло йому вислуховувати ці лекції — все батько повчає. (Барв.)

Слухати джмелів (чмелів), зневажл. Гудіти, шуміти в голові (перев. від удару).

  • Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. (Номис)

Слухати через верх, рідко. Не зважати на сказане.

  • Як батько казав: не важся за його йти, то я слухала його через верх. (Барв.)