Снувати думки (думку). Обдумувати щось, думати над чим-небудь [перев. слухаючи щось].
- Таубенфельд, погойдуючись на м'якому сидінні, снував думки (Ю. Бедзик).
Снувати павутиння див. плести.
Снувати химери. Вигадувати що-небудь; фантазувати.
- Чайка не слухає перемовлянь Миколи з старшиною. Він взагалі нездатен прислухатися до будь-кого. Він далі снує свої химери (Загреб.).
Снувати в інших словниках
| Снувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |