Собаки — Фразеологічний словник української мови

Собаки не їдять чого. Дуже, надзвичайно багато.

  • Оратор винувато посміхнувся: — Землі у нас хіба що під нігтями... А тут ось у пана її собаки не їдять (Панч).

Собаки виють від чого. Що-небудь дуже неприємно діє, викликає у когось відразу, огиду.

  • [Романюк:] Письменник приїхав сюди працювати, йому тиша потрібна, .. а від твоїх пісень собаки виють (Корн.).

Як (мов, ніби і т. ін.) скаженого (скаженої) собаки, з сл. боятися / т. ін. Дуже.

  • — О, дурненька Солошка співає! — кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (Мирний).

Як (мов, ніби і т. ін.) собаки обгризли, зневажл. Дуже короткий.

  • Мундир на ньому з отакенними гудзиками, тільки куций, мов собаки обгризли, і наплічники з сукна (Донч.).