Сором заливає/залив обличчя [лице / т. ін.] кому, чиє. Дуже червоніти від сорому.
- Параскіца зашарілась вся.
- Сором гарячою хвилею залляв їй лице (Коцюб.).
Сором їсть очі кому і без додатка. Хтось мучиться, страждає від докорів совісті, кому-небудь соромно.
- [Гнат:] Одну хвилину мені жаль Софії і сором їсть очі, а другу... другу — вся душа, всі думки у Варки! (К.-Карий).
Сором криє очі кому і без додатка. Кому-небудь дуже соромно.
- Як дізнаються, бува? Ото дівка? з паничем цілуватися?! Матінко!.. І Христя чує, як її обличчя горить-палає, як її очі сором криє (Мирний).
Стид і сором див. стид.