Спалити [за собою] мости. Рішуче порвати з ким-, чим-небудь, зробити неможливим повернення до когось-, чогось.
- Справді, чого варті її дрібні турботи й переживання! Одержить Владислав листа — то й добре! Прочитає — тим краще. Вирішила спалити за собою мости (Дмит.).
- Уявивши себе між студентів, Денис скривився. Ні, назад не було вороття. Він сам спалив мости і не шкодує (М. Ю. Тарн.).
Спалити місток за собою.
- Тварина — та свою матір чує, а моя як пішла з хати, то й місток за собою спалила,— журилася Одарка (Тют.).
Спалити кораблі.
- Серпнева синя ніч, і залізничні свисти, І паротяг живий, і тепла кров землі... Так! Жити і любити, ненавидіти, їсти, Сміятись, прагнути спалити кораблі! (Рильський).
Спалено за собою мости.
- Щось у телефоні клацнуло, загули дроти. Розмову закінчено, мости спалено за собою (Чаб.).