Спирає / Сперло дух [віддих, подих, груди, у грудях / т. ін.] кому, безос.
Кому-небудь важко дихати від надміру почуттів, сильних переживань і т. ін.
- Чіпка почув, що в його якось страшно затіпалось серце, .. спирало дух, важко було дихати (Мирний)
- Тягар той ми [мені] віддих спирає, А руки ланцюг ми [мене] тримає (Фр.)
- Від хвилювання спирало віддих, туманіло в очах. Боявся [Шевченко], що знепритомніє (Гур.)
- Чернишеві спирало груди. Кожне Ференцове слово ранило його (Гончар)
- Федір схопився з місця, побіг йому назустріч.— Володимире Михайловичу!..— щось сперло дух, і вже не міг більше нічого сказати, тільки міцно обняв парторга (Цюпа)
- Калина прожогом кинулась до річки, та від хвилювання їй ураз сперло подих — аж ноги почали підкошуватися (Рад. Укр.)
Колька спирає див. колька