Сповитка — Фразеологічний словник української мови

З (із) [самого] сповитка. З ранніх років; з віку немовляти.

  • Слухай, який у тебе стаж? По-моєму, ти редактор із сповитка (Гончар).

З [самого] сповиточка.

  • А ви змалечку рибалите, дідусю? — З самого сповиточка, як тільки ходити навчився (Збан.).