Як на сповіді, з сл. признатися, розказати і т. ін. Відверто, нічого не приховуючи.
- Нічого робити бідному чоловікові: взяв та й признався князеві, як на сповіді (Стор.).
- — Ну, ти ось що, діду, не хлипай, а, як на сповіді, розкажи, тільки, хоч одне слово збрешеш, так і знай — в запічку замурованого знайдемо! — Все розкажу... (Тют.).
- Питаю зустрічних, що тут сталося, а мені, ніби на сповіді, шепочуть у відповідь: щойно в нас хлопці Калашника-партизана гостювали... (Головч. і Мус).