Спокій — Фразеологічний словник української мови

Вічний спокій. 1. Смерть.

  • Терпелива душа старої, пориваючись до бога, не просила чуда, не думала про рай, а тільки ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай він пошле їм просте селянське щастя, а їй хоч і зараз вічний спокій (Стельмах).

2. За релігійними уявленнями — спокійне життя в раю після смерті.

  • Через два тижні жди нас. Та часом не зрадь нас! Тепер тікай та держи язик за зубами. Подайте милостинку Христа ради, за вічний спокій своїх родителів [батьків] (Н.-Лев.).

Давати спокій див. давати

Сколочувати спокій див. сколочувати