Справити — Фразеологічний словник української мови

Справити галас див. справляти.

Справити парню. Вилаяти, покарати кого-небудь.

  • Ходи, небоже, зараз я тобі справлю парню! — сказав Іван, ухопив Микиту за обшивку й таки виніс до сіней (Март.).

Пор.: дати перцю; голову намилити; дати на горіхи; дати березової припарки.