Спік — Фразеологічний словник української мови

Як (мов, ніби / т. ін.) останнє спік, з сл. зітхати. Дуже сумно, невесело, зажурено.

  • — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена.
  • — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (Стельмах).