Стан — Фразеологічний словник української мови

Стан — сила речей. Обставини, певна ситуація, життєва необхідність, що впливають на щось, зумовлюють що-небудь.

  • Виходячи з фактичного стану речей, вважаю за потрібне довести до вашого відома, що моя робота вихователя, з огляду на все це, мало продуктивна, хоч інтенсивність моєї праці доведена до максимуму (Мик.).
  • Ти не підеш туди [на суд]. [Уляна:] Прошу тебе, Іване! Я потерпіла людина. Я маю право! [Орлюк:] Я так само потерпілий. Але я повинен мислити й діяти залежно від сили речей (Довж.).