Стирчати — Фразеологічний словник української мови

Стирчати (стриміти і т. ін.) спичкою (більмом) в (на) оці (очах), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін.

  • Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Мирний)
  • Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (Томч.)
  • Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Мирний)

Пор.: стояти більмом в оці.