Стратити — Фразеологічний словник української мови

Стратити голову див. втрачати.

Стратити життя. Загинути.

  • Хотів він [метелик] бачити якнайближче те ясне сонце, яким йому здавалась лампа. Чи думав же він, що там життя стратить? (Л. Укр.)

Стратити очі. Осліпнути.

  • Я його спитав, яким побитом стратив він очі. Він розповів, як., вів троє коней напувати.. Коні злякалися, шарпонули й довго волокли хлопця з собою (Хотк.)

Стратити розум див. втрачати.