Стріла — Фразеологічний словник української мови

Стріла Амура (Купідона); Амурова (Купідонова) стріла. Символ кохання [від зображення міфологічного бога Амура з луком і стрілами].

  • «І приніс же дідько оту красуню в мій палац! Я вже був забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима. Оце ж то ті стріли Купідонові, про котрі торочать латинські поети! Бодай нечистий узяв оті Купідонові стріли! .. доведеться знов вчинити заїзд На леваду й хату цієї красуні!» — подумав Єремія (Н.-Лев.).
  • А Кімон, що його нечутливе досі на всяку науку серце вразила врода Іфігенії Амуровою стрілою, почав розумнішати од думки до думки, дивуючи тим батька (Боккаччо, перекл. Лукаша).

Як (мов, ніби і т. ін.) стріла, з сл. кинутися, мчати і т. ін. Дуже швидко, стрімко.

  • Соломія вгляділа Аврума і, як стріла, кинулась просто в грязюку, щоб помогти Аврумові (Н.-Лев.).

Як стрілка.

  • Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти, Як стрілки, човники неслися, Мов ззаду пхали їх чорти (Котл.).