Схилі — Фразеологічний словник української мови

На схилі віку (літ, днів). В кінці життя, на старості, при наближенні старості.

  • На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (Кроп.).
  • Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Перв.).

На схилку літ (днів). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: «40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави»... (Вітч.).

  • [Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу, Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (Коч.).

На схилі дня. У кінці дня, перед заходом сонця.

  • Віддавши шану Каспію окрасі, на схилі дня, як сонце йшло на спад, з примор'ям ми., до Дамчика вернулися назад (Гонч.).