Сходить — Фразеологічний словник української мови

Серце сходить кров'ю див. серце.

Сходити з рук. Залишається безкарним, не поміченим. Вона намагалася верховодити і коверзувати. І теж нічого — сходило з рук (Стельмах).

  • Минає, уладнується як-небудь. [Єфрем:] Іншим якось сходить з рук, ая спіткнувся; підвівся, та вже грунту під ногами не почув (Кроп.).

Як гора з плечей сходить див. гора.