Схопити — Фразеологічний словник української мови

Схопити бика за роги див. брати

Схопити гарбуза див. діставати

Схопити за барки див. братися

Схопити за горло

Схопити за зябра див. брати

Схопити запотиличника. Бути побитим за що-не-будь.

  • Коли бу домівці був тато, Максим би отак не витворяв, і не тому, що боявся схопити запотиличника, а просто: при батькові якось самі по собі смирнішали і ноги, і руки (Стельмах).

Схопити за роги див. брати

Схопити на оберемок див. взяти

Схопити (ухопити) за хвіст (за хвоста) (ідею (думку)). Дійти до виразного розуміння, уявлення кого-, чого-небудь; збагнути можливість розв'язання чогось складного і т. ін.

  • (Суховій:) Ага-га, це ти чи не про Шкаляру- пу питаєш? [Запорожець:] Ото якраз за самісенького [самісінького] хвоста ухопив (Кроп.).