Сьорбнути — Фразеологічний словник української мови

Сьорбнути лиха (горя). Зазнати великих переживань, перенести чимало труднощів; набідуватися.

  • Хай уже бавиться [Світлана] тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (Гончар).
  • Багато горя сьорбнули Твердохлібі Ольга (Хижняк).

Сьорбнути горенька.— Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Ол.).

Сьорбнути чого. Зазнати великих випробувань у зв'язку з чимось.

  • Дух наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Баш).

Пор.: Сьорбнути солоного.

Сьорбнути солоного. Зазнати великих випробувань, незгод, злиднів і т. ін.

  • Мені, товаришу майор, рано довелося сьорбнути солоного (Баш).

Пор.: Сьорбнути лиха. ж учи; ніде правди дівати; ніде діватися [у 2 знач.]; правду мовити.