Сіяти грішми див. сипати.
Сіяти (наводити і т. ін.) / посіяти [навести і т. ін.] паніку. Мимоволі чи свідомо створювати стан тривоги, розгубленості, викликати жах у оточуючих.
- Це була стара й давно відома їх [фашистів] тактика — сіяти паніку в тилу, на всіх шляхах і стежках, що вели до фронту (Кучер).
- Появлявся [отаман] цілковито несподівано серед переповненого народом ринку, починав пекельну стрілянину і наводив паніку на всіх: грабував, палив (Хотк.).
Сіяти / посіяти розбрат між ким. Призводити до чвар, ворожнечі між ким-небудь.
- Хай прогримить, як кари грім, На тих, хто роззявляють пащі. Щоб світом володіти всім, Що розбрат сіють поміж націй (Рильський).
Сіяти пострах серед кого. Певними діями, засобами викликати почуття страху у кого-небудь; лякати, залякувати когось.
- Після розгрому двора Пйотровського і кривавої помсти за дружину та знедолених земляків Лесько ще два роки сіяв пострах серед панів та орендарів (Гжицький).
Сіяти смерть див. нести.