Тертися / Потертися між людьми (серед людей). Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду.
- Ні, видко [видно] -таки потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Збан.).
- Так батькова наука збіглася з висновками сина, який потерся серед людей і мав уже не тільки власний почерк, ай свої погляди на життя (Цюпа).
Тертися та М'ятися. Не наважуватися робити що-небудь, вагатися, зволікати.
- Довго він терся та м'явся, поки зважився сказати про своє лихо (Мирний).
Тертися-м'ятися. Треться-мнеться [голова сільради], що збрехати начальству—не знає (Мур.).
Тертися в інших словниках
| Тертися — Великий тлумачний словник сучасної української мови |