Тетеря — Фразеологічний словник української мови

Глуха тетеря, лайл.

Людина, яка погано чує.

  • Ще буду дідом — глухою тетерею, Не чутиму дзвонове «бев» та «бев»! (Бичко)
  • Той хам, пан доктор, вдає з себе глуху тетерю: дивиться їй нахабно у вічі й хоч би бровою тобі повів! (Вільде)

Як тетеря, з сл. глухий.

Дуже, надзвичайно, зовсім.

  • Був один знаменитий глушман на всю Яблунівку — ну, глухий же, як тетеря, ти до нього говори — мов до гори, ти йому про Тараса — а він тобі про півтораста! (Гуц.)