Тихіший (тихший) [від] води [за воду], нижчий [від] трави (за траву). Дуже скромний, покірний, непомітний.
- Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (Речм.).
- Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Шовк.).
- Тверезий він [паламар] був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Мирний).