Тицяти в зуби. Доручати чи давати кому-небудь щось без особливого бажання, з обов'язку.
- Його весь час в пристібних тримали, до справжнього діла не допускали. А коли й тицяли щось у зуби, то в основному дрібнички (Головч. і Мус).
Тицяти в очі
~ носа в чужий город див. тикати.