Тривожити душу (серце). Порушувати душевну рівновагу; хвилювати, непокоїти, бентежити.
- [Олекса:] Іди геть, не тривож гірш мого серця! (Вас)
- Як він [шум лісу] тривожив душу після стількох років розлуки (Гончар).
Тривожити уяву (фантазію, уми і т. ін.) чию (чиї). Викликати в кого-небудь роздуми про когось, щось, змушувати думати.
- Попереду були незнайомі місця, Невідомі пригоди і степовий шлях, який здавна солодко тривожив Матвійкову уяву (Донч.)
- Білий світ ще ясніше розлився по лісі, ..фантастичний синюватий світ тривожив фантазію, будив мрії в гарячому серці [Н.- Лев.]
- Ось уже одинадцять літ я господарюю тут, турбуючи й тривожачи уми ваших академіків (Смолич).
Синонім: хвилювати уми.
Тривожити в інших словниках
| Тривожити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |