Тріпати — Фразеологічний словник української мови

Тріпати душу чию. Дуже хвилювати, непокоїти, нервувати кого-небудь.

  • «Іду вже, йду ...Ви маєте мене зрозуміти ..Та й ви б на моєму місці... Що вдієте, таке життя..» — «Та йдіть уже, не тріпайте мою душу», — скрикнула Килина (Гуц.).

Тріпати ім'я чиє. Часто без особливої потреби або недоброзичливо згадувати кого-небудь.

  • «Це й я чув», — похопився Батуллі і зовсім «байдуже» закінчив: — «Моє ім'я тріпали, ледве одкараскався» (Ле).

Тріпати нерви див. псувати.

Тріпати язиком, зневажл. Говорити що-небудь недоречне, нерозумне.

  • Ач замовкли, бояться ще мене, шкідливі, як пси, але нишком ходять, язиком тріпають. Відверто ще нічого не кажуть (Донч.).