Хоч [і] трісни (лопни), фам.
1. перев. з сл. істи. Скільки хочеться, в необмеженій кількості.
- Їж і пий, хоч трісни,— ніхто тобі ложкою очей не поротиме (Укр. присл.).
- — А хто вам боронить сало їсти? — почав скаженіти Плачинда. — їжте, хоч трісніть! (Стельмах).
2. Що не роби, як не старайся.
- Покаятися можна, але обійдіться ви без клопоту на світі! Хоч трісни, не можна (Козл.).
- Хоч лопни, а риба не ловиться (Номис).
Хоч і трісни, хоч і лопни.— Хоч і трісни, хоч і лопни, бий, виганяй, а Тичко любий мені — все тут! (Тют.).
3. За всіх умов і обставин; будь що будь; що б там не сталось.
- В тій [хаті] чоловік шкрябаються в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту пп*іаі ь, що так міцно засіла йому в голову. Хоч грї.ни, а дай! (Коцюб.).