Тумані — Фразеологічний словник української мови

Тумані — тонути в тумані див. тонути.

Як (мов, ніби / т. ін.) у тумані.

1. З сл. бачити, пам'ятати, уявлятися і т. ін. Неясно, невиразно.

  • Мигається мені та Орлиха, мов у тумані,— висока, у червоному очіпку, все чорні брови здвигає (Вовчок).

2. З сл. жити, бути, іти і т. ін. Невиразно сприймаючи, погано розуміючи те, що відбувається.

  • Ми [учні] жили весь час, мов у тумані (Фр.).
  • Думаючи лише про Карпа й про те, що їм доведеться жити під одним дахом, Прохор, мов у тумані, підійшов до невисокого паркана [Шиян] (Шиян).
  • Серце крає нестерпний біль... Мов у чаду, в тумані я (Сос).