Тяп — Фразеологічний словник української мови

Тяп-ляп (тяп та ляп).

1. Швидко, але недбало; абияк.

  • — Ну що, зняли (кулемет з розбитого танка)? — запитав їх Пузанов насмішкувато. — Ви думали тут так — тяп-ляп? (Гончар).

2. Робити що-небудь швидко та недбало або повільно.

  • Доки ви своїм обушком тяп-ляп, — я своєю врубівкою тонну та тонну (Вишня).