Убити — Фразеологічний словник української мови

Убити двох зайців див. убивати.

Убити мало кого. Уживається для вираження великого обурення з приводу чиєїсь поведінки, чийогось вчинку.

  • [Юда:] Ні, не простив (Месія) / Я пригадав — він докорив мені. [Прочанин (перекривляє з огидою):] «Він докорив!» — Тебе убити мало! (Л. Укр.).

Убити муху (чмеля). Випити вина, горілки.

  • Панько убив муху і проспав до ранку.

Убити (піймати) Грінку в кого і без додатка. Мати вигоду, користь, виграти що-небудь.

  • [Марфуша (сама):] Довідаюсь, чи правда в тому, що вона покохала якогось простого парубка?.. Ну, якщо тому правда, то убила грінку, виміняла шило на швайку (Кроп.); Дидону мав він мов за жінку, Убивши добру в неї грінку, Мутив, як на селі москаль! (Котл.).