Ударитися в горілку [до горілки]. Почати пиячити.
- Вони нерідко сварилися. Все частіше Марина з дочкою ночувала в батьків. От він від гіркоти, офрази у горілку й ударився (Україна..).
- Думав (Мартин Прокопович) — до горілки вдаритись, та чистота душі втримала (Коп.).
Ударитися в сльози. Заплакати.
- Знов дрочаться діти, поки він [Івась] не удариться в сльози (Григ.).
Ударитися (полізти) в амбіцію. Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства.
- «Що?! — Кажу — поженимось... Яж не малолітній,» — вдарився Остап в амбіцію (М. Ю. Тарн.).
- Тут Кар по поліз в амбіцію, вийшов на місце голови [зборів] й давай лаятись (Ю. Янов.).