Упірнути — Фразеологічний словник української мови

Упірнути з головою. Повністю, цілком віддаватися якійсь справі, якомусь заняттю.

  • Як приїхав додому, зараз з головою мусив упірнути в роботу і бюрову, і власну (Коцюб.).