Утнути — Фразеологічний словник української мови

Утнути до гапликів див. утяти.

Утнути по саму ріпицю, кому. Змусити кого-небудь бути покірнішим, дуже обмеживши у чомусь.

  • Гаркуша промовчав, понурившись над возом. Ой, утнуть, здається, утнуть по саму ріпицю! їхнє сьогодні право, що хочуть, те й роблять (Гончар).

Утнути роги див. вкрутити; Утнути штуку див. встругнути.